Сьогодні ми подолаємо відстань

Відстань, що ми самі створюємо,
коли відмовляємося приймати людей такими, як є

гортай далі

Пройдіть коридорами пам’яті та проживіть історію, яку прожила

увімкніть звук

«Музей Прийняття» — це проєкт, що розповідає реальні історії батьків, які подолали бар‘єри та стереотипи на шляху до прийняття власних дітей – представників ЛГБТ спільноти.
Проходячи крізь кімнати Музею, кожен відвідувач проживає частинку життя батьків-героїв. Стає на їхнє місце, відчуває важкість камінг-ауту і разом з батьками приходить до прийняття інакшості близької людини.

Проєкт реалізовано за участі громадських організацій по всій Україні, а саме: Гендер Зед, Інша, КиївПрайд, Ліга, Сфера, Освітній Центр з Прав Людини у Львові за підтримки Національного Демократичного Інституту в Україні та урядів Великобританії, Швеції та Канади. Ідея і дизайн проєкту належить діджитал-креативній агенції ISD Group. Технічна розробка – front-end студії Coderiver.

Якщо ви підтримуєте ЛГБТ-спільноту, ви — толерантна людина. Одні з сотні тисяч різних та рівних людей України.Заявіть про свою підтримку! Приєднуйтеся до Маніфесту Толерантності!Покажіть, що права та свободи ЛГБТ мають таку ж цінність, що і ваші права та свободи.

Підніміть руку на знак підтримки толерантності на сайті riznirivni.com.ua

Можливо у вас, у ваших рідних чи близьких є питання стосовно ЛГБТ.
Нижче — контакти громадських організацій та корисні посилання, що можуть знадобитися у складних життєвих ситуаціях та дадуть відповіді на важливі питання.

Громадські організації:

  • 01

    Всеукраїнська ініціатива «ТЕРГО» — некомерційна українська громадська організація, спільнота батьків та дітей ЛГБТ (лесбійок, геїв, бісексуалів і трансгендерів). Надає психологічну допомогу, сприяє прийняттю батьками своїх дітей.

  • 02

    Асоціація ЛГБТ «ЛІГА» — громадська організація, що займається питаннями та проблемами захисту прав і збереження здоров'я людей з ЛГБТ-спільноти, підтримує батьків та ЛГБТ-дітей. Асоціація відкрила громадські центри для ЛГБТ-людей в Миколаєві, Одесі, Херсоні та Києві.

  • 03

    Гендер Зед — правозахисна організація, що працює з широким колом питань, які стосуються сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності, гендерної рівності, подоланням стереотипів стосовно ЛГБТ-спільноти, жінок та інших дискримінованих груп.

  • 04

    KyivPride — громадська організація, що створює найбільшу та найвидимішу ЛГБТ+ подію в Україні, об'єднуюча національна платформа, що згуртовує загальнодержавні інституції, національні та регіональні громадські ініціативи, мистецтво, бізнес та інших союзників заради видимості ЛГБТ+ та спільних дій щодо вирішення проблем, з якими стикається спільнота.

  • 05

    Освітній центр з прав людини у Львові — громадська організація, створена людьми різних професій, які мають добру репутацію у місті. Забезпечує освітні заходи з популяризації цінностей прав людини та рівності у Львові та Україні.

  • 06

    БО «Інша» — феміністична ЛГБТ-інклюзивна організація у місті Херсон. Працює над просвітницькими, адвокаційними та творчими проєктами, які просувають цінності ЛГБТ-спільноти.

  • 07

    Громадська організація Харківське Жіноче Об’єднання “Сфера” — українська громадська організація, створена задля посилення впливу жінок і жіночих громад у суспільстві шляхом організації майданчиків для просвіти та самореалізації жінок.

Джерела з важливою інформацією:

01

Геями та лесбійками стають чи народжуються?

Не можна змусити когось стати геєм або лесбійкою. І сучасна наука постійно спростовує ті чи інші соціально-психологічні теорії формування орієнтації, що були популярні раніше.
Так, наприклад, серед найвідоміших спростованих теорій слід згадати “теорію розчарування” стосунками з протилежною статтю, яку розвінчали у 1981 році. А також “теорію розбещення”, яка також була спростована за допомогою наукових досліджень та теорію “екзотичне стає еротичним”, яка не витримала прискіпливого вивчення.
Сексолог Гері Келлі авторитетно наполягає, що сексуальна орієнтація в кожному конкретному випадку може мати безліч нюансів, а сексуальність кожної людини настільки індивідуальна, що навряд чи вкладається в єдину класифікацію.
02

Гомосексуальність* - психологічне відхилення чи хвороба?

За міжнародною класифікацією хвороб (МКХ 10), яка була розроблена Всесвітньою організацією охорони здоров'я та якою послуговуються в нашій країні, гомосексуальність є варіантом норми. Вона є такою ж рівноцінною сексуальною орієнтацією , як і гетеросексуальна чи бісексуальна.
Сексолог Гері Келлі авторитетно наполягає, що сексуальна орієнтація в кожному конкретному випадку може мати безліч нюансів, а сексуальність кожної людини настільки індивідуальна, що навряд чи вкладається в єдину класифікацію.
03

Чи впливає виховання в сім’ї на сексуальну орієнтацію чи гендерну ідентичність?

До причин, що впливають на формування гендерної ідентичності* та сексуальної орієнтації, в тому числі відносять генетичний фактор та особливості внутрішньоутробного розвитку дитини. На ці феномени неможливо вплинути навіть за допомогою “дуже гарного виховання”.
https://www.apa.org/topics/lgbt/transgender
Часто можна почути міф, що виховання в неповних сім’ях може бути тригером гомосексуальності чи трансгендерності. Насправді, якщо згадати минуле нашої країни й те, яку частину дітей після Другої світової війни виховували мами та бабусі, то можна припустити, що кількість людей з “не типовою” гендерною ідентичністю або сексуальною орієнтацією повинна була б збільшитись! Проте кількість таких людей в різних країнах залишається на рівні 5-7%. В той же час, гомосексуальних людей майже завжди виростили гетеросексуальні батьки.
04

У чому різниця між сексуальною орієнтацією та гендерною ідентичністю?

Одразу після народження нам приписують певну стать - чоловічу або жіночу. Бувають випадки, коли народжуються люди зі статевими характеристиками, включаючи геніталії, статеві залози і набір хромосом, які не вписуються у систему сприйняття чоловічого та жіночого тіла. Таких людей називають інтерсекс людьми. Інтерсекс – узагальнюючий термін, який об’єднує широкий спектр варіацій, що зустрічаються в природі. За оцінками експертів це від 0,05 до 1,7% населення.
Окрім біологічної статі ми маємо ґендер, соціальний та культурний конструкт. Цей термін має безліч визначень, залежно від позиції автора або вченого, який його пояснює. Найтиповіше визначення: «ґендер – це соціальна стать». Що все це означає простими словами? Це сукупність характеристик, за допомогою яких ми розуміємо хто такі чоловік, жінка, якими вони повинні бути, як виглядати, що робити тощо.
Коли ми описуємо якусь жінку, звертаючи увагу на її сукню, підбори, м'яку вимову, жіночну фігуру, довге волосся, ми звернули увагу та змальовуємо її ґендерні прояви.
Окрім того, кожен з нас має певну ґендерну ідентичність. Гендерна ідентичність це співвідношення людиною себе з певною групою людей, схожих із нею за ознакою гендеру. Якщо гендерна ідентичність людини не збігається із статтю, яку їй призначили при народженні - таку людину називають трансгендерною. Якщо збігається - то цисгендерною. Не залежно від цих ознак ми можемо мати різні варіанти сексуальної орієнтації. Зазвичай під сексуальною орієнтацією розуміють більш-менш постійний емоційний, романтичний та сексуальний потяг до осіб певної статі чи гендеру. иокремлюють три загальноприйняті сексуальні орієнтації: гетеросексуальну, гомосексуальну та бісексуальну. Дехто виділяє асексуальну орієнтацію, коли потяг відсутній, або майже відсутній, як і будь-яка зацікавленість у сексуальних стосунках. Останнім часом все частіше говорять про ще один вид сексуальної орієнтації – пансексуальність, яка характеризується можливістю емоційного, романтичного, або сексуального потягу до людей незалежно від їх гендерної ідентичності та біологічної статі. В цьому полягає відмінність пансексуальності від гетеро-, гомо-, чи бісексуальності, де стать людини, до якої відчувається потяг, має значення.
Іноді трансґендерність змішують або плутають з сексуальною орієнтацією. "Сексуальна орієнтація та гендерна ідентичність - різні речі, а тому трансгендерні люди можуть бути як гетеро, так бі- чи гомосексуальними. Власне так само як і цисгендерні люди
Насправді трансґендерні люди можуть бути гетеросексуалами, бісексуалами, асексуалами так само, як і цисгендерні люди.
05

Чи оточення та Інтернет впливають на сексуальну орієнтацію та гендерну ідентичність дитини?

Сексуальну орієнтацію і гендерну ідентичність формують багато факторів, в тому числі і біологічний. Дитина не може цьому “навчитись”, або десь побачити і “запозичити” собі. Проте оточення та Інтернет впливають на те, як дитина буде ставитись до власних особливостей, як вона прийме себе, кому розповість або не розповість про себе. Толерантне середовище - найкраща “профілактика” проти психологічних проблем, ризикованої поведінки підлітка, гострого та болісного неприйняття власного тіла та будь-яких ознак, що відрізняють нас від більшості.
Так, психологи довели, що психологічні труднощі ЛГБТ-людей* більшою мірою пов’язані не з їх сексуальною орієнтацією чи гендерною ідентичністю а з наслідками соціального тиску суспільства. Наукові роботи: Ryana, W. S., Legateb, N., & Weinstein, N. (2015). Coming out as lesbian, gay, or bisexual: The lasting impact of initial disclosure experiences. Self and Identity, 14(5), 549–569.
Строкова, С. С. (2013). Изменение модели гомосексуальности в психодинамическом подходе (обзор зарубежных исследований). Современная зарубежная психология, 2(3), 81–92.
*ЛГБТ - абревіатура, що розшифровується так: Лесбійка, Гей, Бісексуал, Трансгендер.
06

Чи можна примусити людину змінити свою гендерну ідентичність?

На жаль історія знає дуже багато прикладів таких спроб та їхні трагічні наслідки.
Найчастіше ми бачимо трансгендерних людей з екранів наших моніторів. Їхній “вибір” може видаватися дивним і незрозумілим. Давайте спробуємо роздивитися ближче одразу двох трансгендерних жінок, які до трансгендерного переходу за паспортом були чоловіками. – Лану та Лілі Вачовські. Так, творців всіма знаної «Матриці».
Хлопчики народилися у звичайній родині, їхнім вихованням займалися і мама і тато. Так само, як мама, вони захопилися малюванням і навчалися цьому мистецтву. Так само, як і батько, вони стали успішними бізнесменами.
Талановиті чоловіки, визнані Голівудом та усім світом, творці, які отримали можливість втілювати й реалізовувати свої фантазії та багатомільйонні проекти, щасливі люди з погляду пересічної особи раптом вирішують зробити трансгендерний перехід. Що насправді не так в цій історії? Що повинно відбуватись у душі такої людини, щоб ніщо не могло її задовольнити?
Якщо запитати таку людину, то вона не говорить про задоволення. Найперш за все людина розповідає, що вона завжди знала і розуміла, що живе не у своєму тілі, що її туди чомусь помістили, що це якась страшна та болюча помилка.
Нам, стороннім глядачам такої життєвої драми, може здаватись, що дитину неправильно виховували, недостатньо мужньо або недостатньо жіночно, не так вдягали, не те говорили. Але при цьому, якщо подивитись і на інші сім’ї, виявиться, що сотні тисяч батьків так само виховують своїх дітей. І ті з часом зовсім не прагнуть зробити перехід.
Що ж до Лани та Лілі Вачовськи, вони не намагалися нікого шокувати, привернути увагу, заробити побільше грошенят. Лана зробила камінґ-аут лише тоді, коли цю інформацію розкопали журналісти, які прагнули погрітися біля її слави.
Насправді ці неймовірні жінки прагнули лише одного – стати самими собою.
(Метааналіз звернень по здійсненню операції під час транспереходу дає наступну статистику: Трансжінки складають 6.8 на 100 тис. Населення; Трансчоловіки – 2,6 на 100 тис. населення (Arcelus, Bouman, Van De Noortgate, et al. 2015). Трансгендерні люди та інші гендерні меншини складають приблизно 0,3-0,5% (25 млн. загальної популяції населення Землі (Winter, Diamond, Green, et al. 2016). Це означає, що кількість людей, чиє самопочуття (гендерна ідентичність) знаходиться в протиріччі зі статтю, приписаною при народженні а, їх як мінімум в 50 разів більше тих, хто вирішує змінити стать.)
07

Чи може гомосексуальність з часом минути? Чи може дитина «перерости», коли “заспокояться гормони” після перехідного періоду?

Гомосексуальність дитини може викликати у батьків тривогу та неспокій. Доволі часто вони звертаються за допомогою до психологів /психіатрів/священників/екстрасенсів або до всіх них же по черзі за допомогою аби “вилікували”/“виправили”/допомогли визначитися “правильно”. Проте найчастіше це травмує і дитину, і батьків. Та утруднює взаємопідтримку і взаємодопомогу, яка насправді потрібна в цій родині.
Період, який так турбує батьків, насправді є часом, коли дитина намагається зрозуміти хто вона, якою вона є, хто їй подобається. Дитина стикнулася і намагається розібратися із своєю сексуальністю, тілом, яке змінюється. Ми всі проходимо цей етап. Пам'ятаєте, як це було з вами? З ким ви тоді про це говорили, що насправді Вас турбувало і що Вам було потрібно?
Насправді, в цей момент дитині особливо потрібна батьківська підтримка і розуміння. Адже, якщо дитину будуть розуміти та приймати батьки, згодом і вона буде розуміти та приймати себе. Ми, люди, саме так навчаємося цій складній та дуже важливій навичці.
Посилання (Queer counselling and Narrative therapy, 2002, ed. by David Denborough)
08

Що буде, якщо все ж “лікувати” ЛГБТ-дитину (“перевиховання”, гормональна терапія, гіпноз)?

Сучасна психіатрія та психологія накопичила значний доробок стосовно того, як «можна зламати, проте неможливо змінити сексуальну орієнтацію та гендерну ідентичність людини». Насамперед мова йде про репаративну або конверсійну терапію.
Роберт Спітцер практикував репаративну терапію, проте згодом зізнався, що вона не працює ( https://exgaywatch.com/2012/04/spitzer-i-owe-the-gay-community-an-apology/ ).
Інше дослідження неефективності конверсійної терапії було проведено в 2001 році Арієль Шидло і Майклом Шредером. «Вилікувалися» 8 осіб (уся вибірка 202), які виявилися проплаченими консультантами, що поставило під сумнів навіть цей невеликий відсоток «успішних змін». ( https://www.nytimes.com/2001/05/09/us/study-says-gays-can-shift-sexual-orientation.html )
Проте найгіршим є наслідки такої «допомоги». Леандро Рамос, директор програм ALL OUT, відзначає руйнівний вплив “переробки” сексуальної орієнтації або гендерної ідентичності. Так людина починає страждати від тривоги, депресії, набору/втрати ваги, почуття провини, ізоляції та ненависті до себе, ризик самогубства підвищується в дев’ять разів! І все це типові звичайні наслідки.
09

Чи можуть геї чи лесбійки мати дітей?

Насправді більшість ЛГБТ-людей хочуть і можуть мати родину і дітей. Дехто вдається до сурогатного материнства або допоміжних репродуктивних технологій. Сексуальна орієнтація не впливає на репродуктивну функцію ані жінок, ані чоловіків.
Є дуже багато прикладів, коли геї та лесбійки мають дітей. Наприклад, співак і шоумен Елтон Джон виховує двох дітей.
А от телеведучий Анатолій Єрема публічно зізнався, що він гей у 2007 році. На той час він уже мав дочку і сина, а нині бавить онуків.
10

Чи не будуть діти в одностатевих шлюбах наслідувати поведінку своїх гомосексуальних батьків?

Американська та європейська наука досліджувала це питання та спостерігала за такими сім'ями ще з 1980-х років. За статистикою Інституту Вільямса, зараз в США 114 тисяч пар ЛГБТ-батьків виховують дітей, з них 24% прийомних ( https://williamsinstitute.law.ucla.edu/quick-facts/lgbt-faqs/ ). Численні дослідження доводять, що діти гетеросексуальних і гомосексуальних батьків мають ті самі особливості та проблеми, однаково добре адаптуються до соціуму і взаємодіють з однолітками. ( https://williamsinstitute.law.ucla.edu/publications/perceptions-lesbian-parents-25/ ) Щодо сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності дітей у гомосексуальних сім'ях, то їх розподіл такий же, як і в гетеросексуальних. ( https://williamsinstitute.law.ucla.edu/publications/report-lgb-parent-families )
11

Чи правда, що серед гомосексуалів багато педофілів?

Насправді це міф, який спростовано звичайною статистикою. Більшість педофілів – 94 % чоловіки, переважна кількість їхніх жертв – дівчатка.
При цьому більшість педофілів, які здійснювали напади на хлопчиків, вважали себе гетеросексуалами та перебували в гетеросексуальних стосунках.
Педофілія – це збочення, реальні педофіли взагалі не мають сексуальної орієнтації, вони фіксовані на дітях. ( https://psychology.ucdavis.edu/rainbow/html/facts_molestation.html#cameron )
12

Бісексуальність насправді існує? Можливо люди просто розбещені і сплять з усіма!

Бісексуальність є одним з видів сексуальної орієнтації, поряд з гетеросексуальною та гомосексуальною. Бісексуальна людина може відчувати емоційний та чуттєвий потяг як до осіб своєї статі, так і протилежної. За результатами різних досліджень в різних країнах їхня чисельність становить від 0,9% до 3%.
Посилання:
Sex in Australia: The Australian study of health and relationships, Australian Research Centre in Sex, Health and Society. (Published as the Australian and New Zealand Journal of Public Health vol 27 no 2.) Statistics Canada, Canadian Community Health Survey, Cycle 2.1. off-site links: Main survey page https://williamsinstitute.law.ucla.edu/publications/how-many-people-lgbt/
Така «не чітка» статистика пояснюється дуже багатьма факторами: від методів проведення дослідження до біфобії і страху визнання своєї бісексуальності (біфобия –це різні форми негативної реакції на прояви бісексуальності). Перш за все виражається у неприязні або дискримінації людей з бісексуальною орієнтацією як соціальної групи або як окремих осіб. Вона може проявлятися у запереченні, що бісексуальність є справжньою сексуальною орієнтацією (хоча зворотнє затверджено Всесвітньою організацією охорони здоров'я) або негативних стереотипах про бісексуальних людей (наприклад, ніби вони сексуально нерозбірливі або нечесні). Як правило, чим толерантніша країна, тим простіше людині усвідомити своєю орієнтацією.
13

Чи є психологічні тести чи ДНК-тести, що можуть дати відповідь, чи дійсно дитина гомосексуальна/трансгендерна?

Не існує тестів, методик або скринінгів для стороннього визначення орієнтації та гендеру іншої людини. Гомосексуальність та трансгендерність доволі складні та досі не вивчені феномени. І єдиний тест, який точно вкаже відповідь - це самовизначеність людини.
Говорячи про можливі ДНК-тести: науковці поки не дійшли згоди щодо природи різних видів сексуальних орієнтацій, а тому "генна теорія" так і залишається лише однією з теорій, яка не знайшла остаточного підтвердження.
14

Чи потрібно питати дітей про те, хто їм більше подобається: хлопчики чи дівчатка? І в якому віці це питання актуальне?

Зазвичай діти багато спілкуються, хтось їм подобається більше, хтось менше, так само як і нам з вами. Чи зрозуміє дитина ваше запитання: «А хто тобі подобається більше?» Адже ви вкладаєте такі смисли, до яких дитина ще не доросла. А от Вашу емоційну стурбованість дитя відчує обов'язково.
Непевне актуальні не тільки «правильні запитання у правильний час», а й довірливі стосунки з дитиною. Важливо щоб у складній (для дитини, не для Вас, дорослої та досвідченої людини!) ситуації дитина запитала Вашої поради і підтримки, а не звернулась до досвіду подружки такого самого віку і розуміння проблеми.
З часом, спираючись на Вашу мудрість, дитина навчиться спиратись на свою.
15

Чи потрібно розмовляти зі своїми дітьми про сексуальність і, якщо «так», то про що говорити?

Так, безумовно! Звичайно це залежить від віку, тому важливо запитати себе: що я хочу, щоб моя дитина зрозуміла та винесла з цієї розмови, та чого я хочу від цієї розмови сам?
І якщо говорити про нас з вами, дорослих, то ми пам'ятаємо, наскільки ми усі різні: що підходить для розмови з однією людиною, з іншою може закінчитись катастрофою. А от про дитячу індивідуальність ми забуваємо) Іноді нам здається, що всім дітям можна порекомендувати одну книжку, або главу для читання, або сайт, або однаково побудувати розмову про сексуальні стосунки. Одного ідеального “рецепта” насправді не існує.
Напевно найважливіше у такій розмові пам'ятати, що це саме розмова, не лекція. Тут є два учасники. Найчастіше один знає більше, інший менше, проте це не гарантовано;)
Важливо відчувати себе людиною, не «радіо». Ви можете чогось не знати, про щось можете не замислюватись. І тоді Ваша відкритість посприяє відкритості дитини та до самої теми та до розуміння себе.
Оскільки ви ведете розмову, діалог, можна запитати дитину, що вона знає або вже чула. Так, Ваша дитина вже може мати певні обриси або навіть розуміння.
Ще один важливий аспект, зазвичай батькам дуже складно говорити на такі теми, тому їм здається: ну поговорили один раз, я все розповів і достатньо!
Насправді сексуальність надзвичайно важлива та велика тема, дитина буде рости, буде змінюватись її тіло і набір питань буде іншим. Тому найкраще йти за дитиною, відповідати на її запитання тоді, коли вона питає. Якщо у вас теплі та довірливі стосунки дитина обов'язково вас запитає про те, що її насправді турбує.
Корисні посилання для батьків та дітей:
  1. https://issuu.com/fulcrumua/docs/web?fbclid=IwAR0tOVSfPLSmkkrxlK9spjGjPgADwbNslQuY4a6mh2Vu9lu5x31_ZUH5aKA
  2. https://vpershe.com/
16

Що в першу чергу необхідно знати батькам ЛГБТ-дітей?

  1. Напевне найважливіше знати, що ваша дитина нормальна! Так буває, деякі діти народжуються гомосексуальними або трансгендерними.
  2. Людина проходить дуже болісний шлях, коли приймає свою орієнтацію або ідентичність. У деяких осіб на це йдуть роки. Ви вже дорослий, у вас сформовані психологічні механізми захисту, ви вмієте себе захистити. А ваша дитина стикнулась зі своєю особливістю та несхожістю на інших і певний час жила з цим одна, розгублена, не знаючи що робити, і без вашої підтримки. Якщо дитина вже зізналась, значить вона пройшла частину дуже болісного шляху самоприйняття і їй дуже потрібна Ваша підтримка і розуміння.
  3. Можливо Вам здається, що дитина егоїстично вчиняє та не думає про Вас. Проте майже всі діти переживають за добробут і здоров’я своїх батьків.
    Зазвичай на перший план виходять страх заподіяти батькам шкоду, переживання за те, як вони сприймуть орієнтацію або інакшу гендерну ідентичність, страх невідповідності батьківським очікуванням.
  4. У момент, коли дитина вирішила Вам відкритися, вона дуже і дуже хвилюється і переживає, навіть якщо зовні цього не видно. Яких стосунків ви хочете зі своєю дитиною? Ви хочете, щоб вона залишилася відкритою? Ваша реакція важлива для збереження стосунків.
  5. Зазвичай дуже мало батьків радісно сприймають звістку про те, що їхня дитина належить до ЛГБТ-спільноти. У нашій країні я не знаю таких. Зазвичай батьки впадають в стан шоку. Але це і не дивно, адже у нас доволі часто можна зіткнутися з гомофобією. Більш того, сексуальна орієнтація і належність до ЛГБТ-спільноти може стати приводом як психологічного цькування, так і фізичних нападів. Не дивно, що батькам страшно за свої дітей!
  6. Ви не винні в тому що дитина відрізняється від інших. Вона так само нормальна як і Ви. Як і раніше, це Ваша дитина. Найкраща, найрозумніша і найкрасивіша!
  7. Від того, як ви відреагуєте на камінґ-аут (англ. coming out - «розкриття», «вихід» - дослівно «Вихід назовні», означає процес відкриття людиною своєї гомо/бісексуальності або трансгендерності оточуючим людям) дитини багато в чому залежать ваші майбутні стосунки з нею. Знайте, що чим старше Ваше чадо, тим менше шансів, що його гомосексуальність / трансгендерність – це підліткова «гра». Якщо дитина сама, по добрій волі зважилася відкритися Вам, то все дуже серйозно і ні про яке позерство мова не йде.
17

Які є корисні ресурси, що допоможуть краще зрозуміти свою ЛГБТ-дитину?

Організація, яка підтримує батьків ЛГБТ-дітей "ТЕРГО"
18

Як я можу підтримати свою ЛГБТ-дитину?

Після того, як камінг-аут (англ. coming out - «розкриття», «вихід» - дослівно «Вихід назовні», означає процес відкриття людиною своєї гомо/бісексуальності або трансгендерності оточуючим людям) стався, однозначно можна стверджувати, що так, як раніше, вже ніколи не буде. І в цьому немає трагедії. Буде щось нове та інше. Чим дбайливіше та уважніше ви поставитеся в цій непростій ситуації до себе, тим швидше зможете прийняти сина чи доньку такими, якими вони є, без спроб змінити їх.
Для того, щоб підтримати дитину найкраще запитати її, чого їй не вистачало, коли ви не знали про її орієнтацію або ідентичність, що вона хотіла б розповісти, чого вона хоче, яка підтримка їй потрібна насправді. Така розмова може ще більше поглибити та збагатити ваші відносини.
19

Як я можу підтримати друзів/рідних з ЛГБТ дітьми?

Ми усі доволі різні та можемо потребувати доволі різної підтримки. Для когось важливо, щоб близька людина просто посиділа поряд мовчки, хтось хоче виговоритися, комусь достатньо такого самого ставлення як і раніше. Що краще? Краще запитати людину, що насправді їй потрібно, чим ви можете її підтримати? Іноді буває достатньо лише уважного погляду, теплої долоні та щирої посмішки.
20

Скільки часу може піти на прийняття батьками своєї дитини? Що може у цьому допомогти?

Немає чітко визначених часових меж скільки кому потрібно годин, днів або місяців для прийняття своєї дитини. У всіх це буває досить по різному.
Ця нова «обставина» повністю змінює картину майбутнього життя дитини, яка тим чи іншим чином є в уяві батьків: як дочка або син одружаться, як батьки будуть бавити онуків, як життя їхньої родини було достатньо зрозумілим і ще багато важливих речей. Потрібен час, щоб побачити можливість щасливого життя для усієї родини.
Багато батьків звинувачують себе за те, що дитина «така». Вони запитують себе, що зробили не так, коли ростили дітей. Любі батьки, в цьому немає Вашої або будь-чиєї провини! І це не хвороба, це нормально!
Можна звернутися до об'єднань батьків ЛГБТ-дітей. Наприклад, батьківська ініціатива «ТЕРГО» або Асоціація ЛГБТ «Ліга». Ви можете познайомитися з батьками, які вже пройшли Ваш шлях, почути їхній досвід, побачити щасливі історії.
Важливо пам'ятати, що для Вашої дитини це також важке випробування. Насправді, ви обидва потребуєте один одного та взаємної підтримки.
21

Що робити, якщо мені важко прийняти свою ЛГБТ-дитину?

Якщо ви маєте ЛГБТ-дитину і зараз читаєте цю інформацію на цьому сайті, ви вже робите важливий крок до прийняття.
Для Вас і Вашої дочки або сина важливим етапом в розвитку стосунків стануть розмови між вами про гомосексуальність/бісексуальність/трансгендерність взагалі. Щира цікавість та прийняття батьками ідентичності дітей – важлива складова взаєморозуміння, любові та підтримки.
У більшості випадків період, коли дитина розповіла про свою орієнтацію або ідентичність, переживається дуже важко. У ньому буває багато негативних емоцій, провини, осуду. Проте більшість батьків люблять своїх дітей і роблять спроби прийняти їх, змиритися з тим, що неможливо змінити.
Піклуючись про дитину, важливо не втратити себе. Потрібно потурбуватись про себе і не робити того, до чого ви ще не готові.
Батьки також потребують підтримки, довіри та любові з боку своїх дітей.
Тому батькам потрібно уважно ставитися і до себе, і до своїх переживань, почуттів та емоцій. Важливо, щоб діти від Вас дізнавалися про ті переживання, про які ви готові повідомити їм у зв'язку з їхнім камінґ-аутом або іншими подіями. Також пам'ятайте, що завжди можливо отримати психологічну допомогу.
22

Чи потрібно тримати в таємниці від інших рідних та близьких орієнтацію своєї дитини?

Сексуальна орієнтація та гендерна ідентичність людини - це приватна інформація. Нею можна ділитися лише зі згоди самої людини.
Може бути і так, що дитина зробила камінг-аут перед Вами, проте вона не готова розповідати про себе іншим родичам і друзям. Тому якщо ви захочете поділитися з кимось із близьких людей цією інформацією, запитаєте попередньо згоди. Існує ймовірність, що у відповідь на це прохання ви отримаєте відмову.
Можна поговорити з дитиною, розповісти про важливість ділитися переживаннями з тією близькою людиною, кому ви повністю довіряєте, пояснити, як це важливо для вас. Я закликаю вас з розумінням поставитися до ситуації та пам'ятати про те, що навіть якщо дочка або син відповіли вам відмовою, на те можуть бути суттєві причини, такі як страх засудження близькими і таке інше.
23

Як розповісти рідним і близьким про гомосексуальність своєї дитини?

Якщо ви хочете поділитися такою інформацією навіть з дуже близькими родичами, по можливості, запитайте дитину, чи погоджується вона. Такий підхід спрацює на зростання довіри між вами та стане показником Вашої поваги до приватного життя дитини.
Очевидно, що не всі батьки ЛГБТ-дітей можуть звернутися до психолога, щоб виговоритися. Проте іноді це буває дуже необхідно! У цій ситуації важливо бути впевненим в надійності та делікатності тієї людини, якій ви збираєтеся розповісти свою історію та історію дитини.
Більш того, рішення, кому і як повідомити про бісексуальність / гомосексуальність / трансгендерність дочки або сина може зблизити Вас з нею / ним. Адже ви зможете, практично, відчути все те, що відчувала Ваша дитина в момент, коли готувалася до камінґ-ауту перед Вами. Не виключено також, що і їй, і Вам доведеться ще не раз продумувати подібні розмови з різними людьми. І обопільна підтримка - це найкраще, що може допомогти вам у вирішенні цього питання.
24

Чи маю я обов'язково розповісти вчителям та шкільному психологу про орієнтацію чи гендерну ідентичність дитини?

Ні. Це особиста інформація. Розголос цього факту називається аутингом (публічне розголошення особистої інформації про орієнтацію або гендерну ідентичність людини проти її бажання і згоди).

Ціле життя не вкладеш у маленьку коробку смартфона.

Щоб відчути себе поруч з героями, відкрийте сайт
ridni.com.ua на своєму комп’ютері.

Please choose another browser.